Володимир УШЕНКО Будні районного ґебіста

[Моргенштерн]

Володимир УШЕНКО


Будні районного ґебіста

(нариси)


Присвячується капітану Віктору Орєхову, уроженцю міста Суми, оперуповноваженому 5 управління КГБ CCCР, який свідомо повстав проти радянської системи, як міг захищав дисидентів, попереджував їх про плановані держбезпекою гострі заходи: обшуки, аудіо- і відеозаписи, телефонні прослуховування, арешти. Був заарештований і засуджений на 8 років позбавлення волі, які відбув від дзвінка до дзвінка. Вини своєї не визнав, не каявся, а в листах до керівництва СРСР з місць ув'язнення доводив неприпустимість використання спецслужб проти політичного інакомислення.
У 1990-их зайнявся політичною діяльністю: співробітничав з комітетом "Гласность", був активістом "Демократического союза", політичним радником відомої російської правозахисниці Валерії Новодворської.
У 1995-му проти нього знову було сфабриковано кримінальну справу і засуджено на 3 роки ув’язнення.
Зараз живе в США, працює рознощиком піци.

А ще, думаю, читач з розумінням поставиться до запевнення, що якщо хто й побачить схожість описаного з дійсністю – то це чисто випадково.
Насправді такого не було тільки тому, що такого взагалі бути не могло, не може бути і бути не повинно.










Сповідь колишнього слуги Сатани

Перед тобою, шановний читачу, новели колишнього майора «озброєного загону партії» (комуністичної) - КДБ, який прозрів ще в ті часи, коли це прозріння коштувало йому кар’єри. А міг поплатитися не тільки свободою, але і життям. В одній із новел, а саме «Сатанинська організація», автор пише: «Треба сказати, що в органи КГБ я йшов за власним бажанням, натхненний численними книгами-фільмами-оповіданнями про «холодну голову, гаряче серце і чисті руки». Я мріяв долучитися до когорти славетних..».
Насправді, в ті часи, що описуються в книзі, організація займалася тотальним наглядом за всіма мешканцями концтабору під назвою «Радянський Союз». Керівництво Комуністичної партії прагнуло знати все і про всіх. Для цього декілька сот тисячного озброєного загону партії було недостатньо. Треба було мати багато мільйонну мережу сексотів – «секретных сотрудников», які добровільно (були й такі) «доносили» на своїх товаришів, близьких та навіть рідних. Цих «добровільних» помічників «компетентних органів» треба було вербувати та організовувати їх діяльність. Яка нікчемна робота «славетних чекістів!». Якби не її жахливі наслідки… «Лише один чи два відсотки громадян СРСР не йдуть на вербовку. – пише автор, – Але це нічого. Тоді ці громадяни йдуть або до в’язниці, або отримують такий квиток по життю, що краще було б до в’язниці». Тож не дивно, що, як відомо, в СРСР було написано 85 мільйонів доносів один на одного. Сам знаю, що в кожній академічній групі з десяти студентів був, як мінімум, один сексот. В результаті – мільйони ув’язнених, сотні тисяч скалічених на допитах та в таборах ГУЛАГу. Справді – сатанинська організація. Організація, яка мала необмежену ніякими законами владу. Організація, без довідки про лояльність від якої не приймали на найнижчого рангу керівну роботу. Необмежена влада та безкарність «караючого меча революції» дозволили кадебістам працювати брутально, цинічно та аморально. Підлими, дійсно диявольськими методами.
Якось автор цих новел, вигукнув: «Невже я ніколи не зможу від цього відмитись?». Він справедливо каже, що «Коли людина пише спогади про своє життя, в них вона мимоволі прикрашає свої вчинки, показує їх шляхетність і благородство, одночасно упускаючи ті моменти, за які в житті буває соромно чи навіть і згадувати їх неприємно». Автор зізнається, що йому «невимовно бридко і соромно за свою тодішню державну діяльність».
Новели, які ти тримаєш, шановний читачу, – це своєрідна сповідь колишнього слуги Сатани. Їх принципова цінність у їхній правдивості. Описуючи реальні події, в яких колишній опер брав участь він показує вміння аналізувати та узагальнювати, мислити масштабно. Написані новели цікаво й легко читаються. Мені імпонує те, що автор вживає усталені словосполукчення та абревіатури мовою оригіналу. Є в текстах і дотепні слова та вирази. Скажімо, заміна російського терміну «обивателі» призабутим словом «посполиті».
А в цілому, я заздрю тобі, читачу. Бо я вже прочитав, а ти ще отримаєш насолоду. Тож, читай, думай і не забувай нашого недавнього минулого.

Леонтій Сандуляк,
народний депутат України І скликання, співавтор (з Левком Лук’яненком) тексту Акту проголошення незалежності України, один із засновників Народного руху України та екологічного руху в Україні


Такої книги за двадцять років української незалежності ми ще не читали. Я вже не кажу про попередні роки комуністичної деспотії. Звичайно, більшість із нас, читали книги Суворова-Різуна, зокрема його «Акваріум». Але це книги віддалені від нашої буденної реальності, він висвітлює особливі стосунки в ГРУ. Це десь ніби далеко...
Володимир Ушенко, колишній офіцер КГБ, який порвав з цією організацією в 1991 році, за два тижні до так званого «путчу», викладає в своїй повісті будні районного кагебешника і роботи цієї, дійсно, сатанинської організації. Пише він цікаво, захоплююче, навіть із іронією і сарказмом. Хоча із наведених ним фактів, випливають страшні картини нашої недавньої дійсності: від шантажу і пресингу кагебешниками окремих «ворогів народу» в недалеких 60-х, 70-х і навіть 80-х роках багато з них стали неврастеніками, алкоголіками чи покінчили життя самогубством.
Автор можна сказати без перебільшення «оре цілину», ніким не зачеплену, «оре» майстерно, талановито. Безумовно, цю книгу треба читати.

Леонід Осауленко,
журналіст, письменник, колишній «об’єкт» КДБ, м. Луцьк

З М І С Т



СПОВІДЬ КОЛИШНЬОГО СЛУГИ САТАНИ………………………………………………..
ПЕРЕДНЄ СЛОВО……………………………………………………………………………..

ГЛИВКИЙ МЛИНЕЦЬ………………………………………………………………………….
САТАНИНСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ…………………………………………………………….
ПРОФІЛАКТИКА………………………………………………………………………………
РАЙСЬКА МІСЦИНА…………………………………………………………………………
СПРАВА НА РІДНОГО КУМА……………………………………………………………….
ТОРЖЕСТВО ДЕМОКРАТІЇ …………………………………………………………………
ШПИГУНОМАНІЯ…………...………………………………………………………………..
ПІДВИЩЕННЯ ПО СЛУЖБІ…………………………………………………………………
ІНДИКИ ДЛЯ ПРЕЗИДЕНТІВ………………………………………………………………..
ІТАЛІЙСЬКІ КАНІКУЛИ……………………………………………………………………….
ПАРАЛЕЛЬНІ СВІТИ …………………………………………………………………………
ХУДОЖНИК-ВЕРХОЛАЗ…………………………………………………………………….
ПОГЛЯД З ТОГО БОКУ БАРИКАД…………………………………………………………
ЗА ВЛАСНИМ БАЖАННЯМ ….……………………………………………………………..
ЯК НЕПРОСТО БУТИ РОМАНТИКОМ……………………………………………………
ПУТЧ, ПУТЧ, ПУТЧ... ………………………………………………………………………..
«ПСЕВДОНІМА СОБІ НЕ ВИБРАВ»……………….……………………………………...
ФАКТИ ВІДКРИВАЮТЬ ОЧІ……………………………………………………………………
ВИРВАНА СТОРІНКА З ПІДРУЧНИКА ІСТОРІЇ …………………………………………..
ІНКВІЗИТОРИ-ЖАНДАРМИ ЧИ ЯНИЧАРИ-ОПРИЧНИКИ-ЧЕКІСТИ?.......................
ГЕРОЙ НЕДОПИСАНОГО РОМАНУ………………………………………………………
НІ МОГИЛИ, НІ ХРЕСТА …………………………………………………………………….
СВІДЧЕННЯ ЖИТЕЛЯ СЕЛА МИКОЛАЇВКА ЗАДЕРИ ЛЕОНІДА ПАВЛОВИЧА …….
ПІДЛЯГАЄ РЕАБІЛІТАЦІЇ? ……………………………………………………………………
ПРО НЕСПРАВЖНЮ ВІЙНУ………………………………………………………………..
ВИДАТНІ УКРАЇНЦІ ЗА І ПРОТИ УКРАЇНСЬКОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ…………………...


http://chtyvo.org.ua/authors/Ushenko_Vo ... ady_opera/